Цифровий музей / Колекція «Україна. Київ. Бабин Яр»
тестова версія
МЕНЮ >>>

«Україна. Київ. Бабин Яр»

Із фондового зібрання Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс

У мартирологу нескінченних злочинів нацистів у роки Другої світової війни особливе місце посідає Бабин Яр – урочище в Києві, якому судилося стати одним із найжахливіших прикладів жорстокості карально-репресивного механізму нацистського «нового порядку». 29 вересня трагічного 1941р. тут розпочалися масові розстріли євреїв, згодом військовополонених, заручників із числа мирних мешканців, учасників руху Опору. Бабин Яр став синонімом величезного людського горя, знаним у всьому світі символом Голокосту, найбільшою братською могилою в Україні. Упродовж двох років тут було знищено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національностей. В Ізраїлі в Національному Меморіалі Катастрофи (Шоа) і Героїзму «Яд Вашем» назва «Бабин Яр», як виняток, викарбувана у «Долині громад» серед п’яти тисяч єврейських громад зі всього світу, які були знищені під час Другої світової війни.

Матеріали більшості персональних комплексів жертв та свідків трагедії Бабиного Яру співробітники музею збирали понад 40 років. Нині фондозбірня Національного музею історії України у Другій світовій війні налічує більш ніж 300 одиниць музейних предметів із цієї теми. У колекції – матеріали Лазаря Брагінського, Гені Баташової, Михайла Корхуна, Якова Константинова, Данила Бурлакова, Костянтина Гупала, Олексія Лазуренка, Олени Теліги та багатьох інших.

Справжніми реліквіями фондового зібрання стали чотири книги, що належали єврейській родині, яка загинула в Бабиному Яру у вересні – жовтні 1941р., а напередодні трагедії залишила їх своїм українським сусідам. У 2007р. книги на довічне зберігання до музею передав Гілярій Лапицький. Це – Біблія, молитвослов Сидур, легендарна частина Талмуда з коментарями та Седер-Селіхот (молитви на відпущення гріхів).

Серед матеріалів, що вважаються по-музейному унікальними, – особисті речі жертв трагедії, які знайшов у перші повоєнні місяці на місці злочину тоді ще підліток Ілля Левітас (у 1989 – 2014рр. – голова Єврейської ради України, Президент Ради національних товариств України, голова фонду «Пам’ять Бабиного Яру»).

Особливу цінність мають інформаційні документи про осіб, загиблих у Бабиному Яру, які надали кияни після визволення міста від нацистів, та свідчення колишніх учасників й очевидців подій на Київському судовому процесі.

Кожен документ, кожен предмет цієї колекції розкриває антилюдську сутність нацизму, засуджує будь-які прояви ксенофобії та шовінізму, підтверджує, що найвищою цінністю є людське життя, застерігає людство від можливості повторення трагедії Бабиного Яру.

Музей презентує лише окремі артефакти фондового зібрання, що торкаються цієї болючої сторінки історії ХХ століття. Ознайомитися з усією колекцією можна буде на виставці, відкритій у стінах Меморіалу у вересні 2016 р. до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру.